Очеретяний кіт — Простір song lyrics and translation
The page contains the lyrics and English translation of the song "Простір" by Очеретяний кіт.
Lyrics
Мій товариш до мене приходить вночі,
Він мене не будить, бо має ключі.
Він на кухні сідає, а я собі сплю.
Він там вірші складає,
А я їх не люблю.
Та, буває, щось раптом насниться дурне,
І встаєш, щоб здійснити невідкладне турне.
І до ліжка зворотню долаючи путь,
Я спитаю в товариша: «А як тебе звуть?»
І він завжди називає ім'я,
Що ніколи не чув від товариша я.
Це ім'я кострубате, що ніколи не чув,
Я не можу згадати,
Бо одразу забув.
І я знову лягаю, і сниться мені,
Що ми вдвох ідемо на далекі вогні.
І товариш не бачить обличчя мого,
Бо дивлюсь я на всесвіт очима його.
Простір, — навколо простір,
А порожнечі нема.
В гості, до себе в гості
Нас кличе біла зима.
Все під снігом замовкло, тільки річка рида.
Щось бурмоче на броді скажена вода.
Ніч гартує свій морок і зірками бринить,
А на березі тому
Багаття горить.
Так горить, аж танцює, висвітлює ліс.
Ми йдемо до ріки крізь густий верболіз.
І товариш мій входить спокійно в потік,
А мене, замість нього, смертний холод обпік.
Простір, — навколо простір,
А порожнечі нема.
В гості, до себе в гості
Нас кличе біла зима.
Прокидаюсь я ранком, і на кухню іду.
Там займуся сніданком,
Якщо їжу знайду.
Тільки сяду до столу, —
Телефон дзеленчить, —
Буде хтось, безголовий,
Мене розуму вчить.
Я веду з ним розмову,
Сам себе їдучи,
І все дивлюсь навколо, —
Хто тут був уночі?
Раптом — зирк на підлогу, — там лежить біля ніг
Білий аркуш паперу, чистий-чистий, як сніг…
Простір, — навколо простір,
А порожнечі нема.
В гості, до себе в гості
Нас кличе біла зима.
Lyrics translation
My friend comes to me at night,
He doesn't Wake me up because he has the keys.
He sits in the kitchen and I sleep.
He writes poetry there,
I don't like them.
And, sometimes, something suddenly will dream stupid,
And you get up to make an urgent tour.
And to the bed, overcoming the way,
I will ask a friend: "what is your name?"
And he always says a name,
That I have never heard from a comrade.
It's a clumsy name that I've never heard,
I can't remember,
Because I forgot right away.
And I lie down again and dream,
That the two of us are going to the distant lights.
And my friend doesn't see my face,
Because I see the universe through his eyes.
Space, — space around,
But there is no void.
To visit, to visit yourself
White winter calls us.
Everything was silent under the snow, only the river Rida.
Something is muttering on the Ford of the mad water.
The night tempers his darkness and stars ring,
And on the Bank of the river
The fire is burning.
So it burns, even dances, lights up the forest.
We walk to the river through thick willows.
And my comrade enters calmly into the stream,
And I, instead of him, felt the cold of death.
Space, — space around,
But there is no void.
To visit, to visit yourself
White winter calls us.
I Wake up in the morning and go to the kitchen.
I'll get Breakfast there,
If I can find food.
Just sit down at the table, —
The phone rings, —
There will be someone headless,
Uma teaches me.
I'm having a conversation with him,
Leaving myself,
I keep looking around, —
Who was here last night?
Suddenly-Dirk on the floor, - there lies at his feet
A white sheet of paper, clean as snow…
Space, — space around,
But there is no void.
To visit, to visit yourself
White winter calls us.